1. Великий тлумачний словник сучасної мови

звозити

I звоз`итидив. звожувати.

II зв`озитизвожу, звозиш, недок., звезти, звезу, звезеш; мин. ч. звіз, звезла, -звезло; док., перех.

1》 Доставляти яким-небудь транспортом багатьох, багато чого-небудь в одне місце.

2》 Переміщати за допомогою транспорту кого-, що-небудь згори вниз.

3》 тільки док. Везучи, відправити куди-небудь; відвезти.

4》 тільки док., фам. Сильно ударити кого-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звозити — зво́зити дієслово недоконаного виду звози́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. звозити — Зво́зити, зво́жу, зво́зиш, зво́зять; звозь, зво́зьте; див. зве́зти́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. звозити — ЗВО́ЗИТИ, зво́жу, зво́зиш, недок., ЗВЕЗТИ́, звезу́, звезе́ш; мин. ч. звіз, звезла́, ло́; док., перех. 1. Доставляти яким-небудь транспортом багатьох, багато чого-небудь в одне місце. На ціле літо.. Словник української мови в 11 томах
  4. звозити — Звозити, -жу, -виш сов. в. звезти́, -зу́, -зе́ш и звозити, -жу, -виш, гл. Сваживать, свезти въ одно мѣсто. Кілько в небі зірочок, тілько на полі кіпочок. Суди, Боже, звозити, в велику скирту зложити. Чуб. III. 246. Волів обробила, пшеницю звозила. Чуб. V. 824. Словник української мови Грінченка