1. Великий тлумачний словник сучасної мови

звуконаслідування

звуконаслі́дування

-я, с.

Відтворення голосом або технічними засобами природних і механічних звучань.

|| лінгв. Слово, що виникло завдяки наслідуванню природного звучання позначуваного ним предмета.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звуконаслідування — звуконаслі́дування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. звуконаслідування — • звуконаслідування , ономатопея — у худож. мові один із способів звукописання, що полягає в оптимальному зближенні звучання слова і його змісту, імітація звуків природи (грім, дощ, вітер) та ін. за допомогою прямого їх наслідування. Напр. Українська літературна енциклопедія
  3. звуконаслідування — Звуконаслі́дування, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. звуконаслідування — ЗВУКОНАСЛІ́ДУВАННЯ, я, с. Відтворення голосом або технічними засобами природних і механічних звучань. Здатність морських риб і тварин створювати і сприймати звуки відома здавна. Словник української мови в 11 томах