звучно зву́чно Присл. до звучний. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me звучний звучність Значення в інших словниках звучно — зву́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови звучно — ЗВУ́ЧНО. Присл. до зву́чний. Він звучно поцілував батьківську руку (Довж., І, 1958, 340). Словник української мови в 11 томах
Значення в інших словниках звучно — зву́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови звучно — ЗВУ́ЧНО. Присл. до зву́чний. Він звучно поцілував батьківську руку (Довж., І, 1958, 340). Словник української мови в 11 томах