звучно

ЗВУ́ЧНО. Присл. до зву́чний.

Він звучно поцілував батьківську руку (Довж., І, 1958, 340).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звучно — зву́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. звучно — Присл. до звучний. Великий тлумачний словник сучасної мови