звідкіль

Значення в інших словниках

1. звідкіль — звідкі́ль прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. звідкіль — зві́дки (звідкі́ль, відкі́ль) ві́тер ві́є (дме). 1. В чому причина, від кого йде щось, чий вплив. — Корову я заберу, якщо вона так уже вам очі муляє. Але я бачу, звідки вітер віє (С. Добровольський); — Глашка зрозуміла, звідки дме вітер (З. Тулуб). Фразеологічний словник української мови
3. звідкіль — ЗВІДКІ́ЛЬ, присл. Те саме, що зві́дки. — Ти ж, брат мій, здається, бував тут без мене. Так? — Так, — тихо відповів хлопець. А в серці хололо: — Звідкіль він це знає? (Крот., Сини.. Словник української мови в 11 томах