зв'язок

I зв'`язок-зка, ч., діал.

В'язка (у 1 знач.).

II зв'яз`ок-зку, ч.

1》 Спілкування, можливість спілкування з ким-, чим-небудь.

2》 Засіб спілкування на відстані.

Дуплексний зв'язок — зв'язок, за якого передача даних по каналу здійснюється одночасно в обох напрямках.

Напівдуплексний зв'язок — зв'язок, за якого передача даних по каналу здійснюється лише в одному напрямку.

Факсимільний зв'язок (ФАКС) — електронне пересилання зображень за допомогою системи комп'ютеризованого телефонного зв'язку для прийому їх у вигляді документальної копії.

3》 Установа чи установи, що забезпечують технічні засоби спілкування на відстані.

4》 перев. мн. Ділові, офіційні і т. ін. відносини, стосунки між ким-, чим-небудь.

|| Інтимні стосунки.

|| тільки мн. Близьке знайомство з впливовими особами. Родинні зв'язки.

5》 Співвідношення між різними факторами, явищами, подіями і т. ін., засновані на взаємозалежності і взаємообумовленості.

Трофічні зв'язки — зв'язки, що визначаються взаємовідношеннями організмів у процесі перенесення енергії їжі, який відбувається шляхом поїдання одних організмів іншими.

|| Послідовність, логічність (у мовленні, викладі думок і т. ін.).

|| грам. Відношення між словами, словосполученнями.

У зв'язку — а) відповідно до чого-небудь, у співвідносності з чим-небудь; б) залежно від чого-небудь; в) з якої-небудь причини.

6》 Внутрішня близькість із ким-, чим-небудь.

7》 спец. Міцне сполучення, скріплення, з'єднання чого-небудь із чимсь.

8》 хім. Виведення з вільного стану, коли окремі атоми елементів, з'єднуючись між собою силами електронної взаємодії, утворюють молекули або кристали хімічних сполук.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зв'язок — Зв'язо́к: — в зв'язку: тут — в союзі [XIX] Найшвидше розвились міста північної Італії і підняли в зв'язку з попівством боротьбу проти німецьких цісарів; боротьба тота до решти підкопала цісарську власть в Німеччині [XIX] — спілка, союз [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. зв'язок — зв'я́зок іменник чоловічого роду в'язок діал. зв'язо́к 1 іменник чоловічого роду засіб спілкування; галузь; співвідношення; скріплення зв'язо́к 2 іменник чоловічого роду відносини, стосунки; звязаний стан — у хімії Орфографічний словник української мови
  3. зв'язок — Спілкування, контакт; (чого з чим) пов'язання; (у тексті) логічність, послідовність, відповідність, взаємозв'язок; (з народом) спорідненість, близькість до; мн. ЗВ'ЯЗКИ, стосунки, взаємини, зносини. Словник синонімів Караванського
  4. зв'язок — ЗВ'ЯЗОК — синтетична єдність багатоманітного. Визначення Канта — "зв'язок є уява про синтетичну єдність багатоманітного" — стосується часткового випадку феномена З. у сфері ідеального Н. айбільш загальні форми... Філософський енциклопедичний словник
  5. зв'язок — ВІДНО́СИНИ (ділові, офіційні та ін. спілкування між людьми, товариствами, державами), ЗВ'ЯЗКИ́, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ́, ВІДНО́ШЕННЯ рідше; СТОСУ́НКИ, ВЗАЄ́МИНИ, ВЗАЄМОВІДНО́СИНИ (між людьми). Задумує (І. Словник синонімів української мови
  6. зв'язок — рос. связь 1. Механізм, що дозволяє здійснювати взаємодію програмних модулів, зокрема виклики асинхронних процедур. 2. Сукупність засобів передачі повідомлень у мережі дистанційної обробки даних. Eкономічна енциклопедія
  7. зв'язок — Зв'язок, -зку м. 1) Связь. Зв'язок до вічного товариства з Галею. Мир. ХРВ. 353. 2) мн. зв'язки. Родъ прически дѣвушекъ въ два пробора. Чуб. VII. 422. Словник української мови Грінченка