зв'язок

ВІДНО́СИНИ (ділові, офіційні та ін. спілкування між людьми, товариствами, державами), ЗВ'ЯЗКИ́, ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКИ́, ВІДНО́ШЕННЯ рідше; СТОСУ́НКИ, ВЗАЄ́МИНИ, ВЗАЄМОВІДНО́СИНИ (між людьми). Задумує (І. Франко) цілий цикл новел, в яких хоче списати всі боки життя простого люду й інтелігенції: відносини економічні, освітні, юридичні, політичні і т. ін. (М. Коцюбинський); Всюди ради та намови його змагали до одного: до скріплення дружніх, товариських і братерських зв'язків між людьми в громадах і між громадами (І. Франко); У взаємозв'язках національних літератур величезну роль відіграє творчість видатних майстрів слова (з журналу); По їхньому відношенню безпомилково можна було визначити, що вони давно знають одне одного й здружилися (Григорій Тютюнник); Визначення мови як найважливішого засобу людських стосунків,.. залишається вірним і для нашого суспільства (М. Рильський); З людьми взаємини найкращі Потрібно всюди зберігать (С. Воскрекасенко).

ВІДНО́ШЕННЯ до кого, чого (пов'язаність кого-, чого-небудь із кимось, чимось), СТОСУ́НОК, ПРИЧЕ́ТНІСТЬ, ЗВ'ЯЗО́К із ким, чим. Їй геолог приніс власного вірша до стінгазети, який вона змушена була забракувати, бо він не мав відношення до теми екскурсії (Ю. Яновський); Праця чоловіка є в простім стосунку до сили, то є, чим більша праця, тим більшої сили треба до неї (В. Стефаник); Військова сумка.. та револьвер.. свідчили про мою причетність до війська (П. Колесник); Не було сумніву, що ця пальба має якийсь прямий зв'язок із затримкою полку (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зв'язок — Зв'язо́к: — в зв'язку: тут — в союзі [XIX] Найшвидше розвились міста північної Італії і підняли в зв'язку з попівством боротьбу проти німецьких цісарів; боротьба тота до решти підкопала цісарську власть в Німеччині [XIX] — спілка, союз [46-1;46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. зв'язок — зв'я́зок іменник чоловічого роду в'язок діал. зв'язо́к 1 іменник чоловічого роду засіб спілкування; галузь; співвідношення; скріплення зв'язо́к 2 іменник чоловічого роду відносини, стосунки; звязаний стан — у хімії Орфографічний словник української мови
  3. зв'язок — Спілкування, контакт; (чого з чим) пов'язання; (у тексті) логічність, послідовність, відповідність, взаємозв'язок; (з народом) спорідненість, близькість до; мн. ЗВ'ЯЗКИ, стосунки, взаємини, зносини. Словник синонімів Караванського
  4. зв'язок — I зв'`язок-зка, ч., діал. В'язка (у 1 знач.). II зв'яз`ок-зку, ч. 1》 Спілкування, можливість спілкування з ким-, чим-небудь. 2》 Засіб спілкування на відстані. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зв'язок — ЗВ'ЯЗОК — синтетична єдність багатоманітного. Визначення Канта — "зв'язок є уява про синтетичну єдність багатоманітного" — стосується часткового випадку феномена З. у сфері ідеального Н. айбільш загальні форми... Філософський енциклопедичний словник
  6. зв'язок — рос. связь 1. Механізм, що дозволяє здійснювати взаємодію програмних модулів, зокрема виклики асинхронних процедур. 2. Сукупність засобів передачі повідомлень у мережі дистанційної обробки даних. Eкономічна енциклопедія
  7. зв'язок — Зв'язок, -зку м. 1) Связь. Зв'язок до вічного товариства з Галею. Мир. ХРВ. 353. 2) мн. зв'язки. Родъ прически дѣвушекъ въ два пробора. Чуб. VII. 422. Словник української мови Грінченка