зв'язувати

зв'я́зувати

і рідко ізв'язувати, -ую, -уєш, недок., зв'язати, зв'яжу, зв'яжеш і рідко ізв'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех.

1》 З'єднувати, скріплювати кінці чого-небудь вузлом, петлею і т. ін.

|| З'єднуючи кінці чого-небудь, виготовляти, робити щось.

2》 Скріплювати які-небудь предмети за допомогою мотузка, ланцюга і т. ін.

|| З'єднуючи докупи та обв'язуючи що-небудь, виготовляти щось.

|| тільки док. Зібрати, пов'язати у снопи зжатий, скошений хліб.

|| Збирати, ув'язувати що-небудь у вузол, пакунок.

3》 Обкручувати, обв'язувати чим-небудь тіло або руки, ноги.

|| перен. Заважати, перешкоджати вільно діяти, рухатися і т. ін.

|| перен., чим. Ставлячи себе чи когось у залежність від чого-небудь, обмежувати свободу дій, вчинків.

|| перен. Сковувати чи уповільнювати розвиток чого-небудь.

Зв'язувати руки — а) (етн.) здійснювати обряд шлюбу, вінчати; б) позбавляти кого-небудь можливості вільно діяти.

4》 Сполучати, з'єднувати що-небудь із чимось на відстані ланцюгом, пасом і т. ін.

5》 З'єднувати які-небудь пункти шляхами.

|| Створювати можливість спілкування на відстані за допомогою різних засобів зв'язку.

6》 Сприяти встановленню зв'язків, стосунків між ким-, чим-небудь.

|| Сприяти встановленню дружніх стосунків; зближувати кого-небудь із кимось.

7》 Встановлювати взаємозалежність, взаємодію кого-, чого-небудь; пов'язувати щось із чимось.

8》 З'єднуючи разом, створювати одне ціле.

|| Єднати на основі чого-небудь спільного. Зв'язувати докупи думки.

9》 спец. Міцно сполучати, скріплювати, з'єднувати що-небудь із чимось в'яжучою речовиною або сумішшю речовин чи якимись іншими засобами.

10》 хім. Виводити з вільного стану.

11》 тільки док. Виготовити в'язанням.