зговір
зго́вір
-вору, ч.
1》 Таємна угода, змова з метою спільного здійснення певного наміру.
2》 заст. Домовленість між батьками нареченого і нареченої про шлюб; заручини.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зговір — зго́вір іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- зговір — хохл. (сговор) змова змова Словник чужослів Павло Штепа
- зговір — ЗАРУ́ЧИНИ мн. (обряд, за яким дівчина і хлопець, що мають намір одружитися, оголошуються нареченою і нареченим), ОБРУ́ЧЕННЯ, ЗМО́ВИНИ мн., заст., ЗГОВО́РИНИ мн., заст., ЗГО́ВІР заст. — Заручини — це ще не весілля. Словник синонімів української мови
- зговір — ЗГО́ВІР, вору, ч. 1. Таємна угода, змова з метою спільного здійснення певного наміру. В багатьох молодих національних державах посилюється розмежування між суспільними силами, які борються за прогресивний соціальний розвиток, і реакційними колами... Словник української мови в 11 томах