1. Великий тлумачний словник сучасної мови

здобуття

здобуття́

-я, с.

Дія за знач. здобувати, здобути. Здобуття наукового ступеня.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здобуття — здобуття́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. здобуття — Набуття, придбання, р. здобуток; (міста) захоплення, взяття. Словник синонімів Караванського
  3. здобуття — УЗЯТТЯ́ (ВЗЯТТЯ́) (ворожого укріплення, міста і т. ін.), ЗАХО́ПЛЕННЯ, ЗДОБУТТЯ́. Словник синонімів української мови
  4. здобуття — Здобуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. здобуття — ЗДОБУТТЯ́, я, с. Дія за знач. здобува́ти, здобу́ти. Відтепер Пугач став головним постачальником м’яса товариству [опришкам], інших джерел здобуття їжі не мали (Гжицький, Опришки, 1962, 211)... Словник української мови в 11 томах