здійматися

здійма́тися

-аюся, -аєшся, недок., здійнятися, здіймуся, здіймешся; мин. ч. здійнявся, -нялася, -нялося; док.

1》 Переміщатися знизу вгору.

|| З'являтися над обрієм, сходити (про небесні світила).

|| тільки 3 ос. Піднімаючись угору, поширюватися над чим-небудь, вище чогось.

2》 Піднімаючись, підводячись, займати вище положення.

|| тільки 3 ос. Піднімаючись, збільшувати, розширювати свій обсяг.

|| Настовбурчуватися, наїжачуватися (про шерсть, волосся).

3》 тільки 3 ос. Височіти, підноситися над рівнем чого-небудь.

4》 Підвищуватися, посилюватися (про рівень, якість, тон і т. ін.).

|| безос.

|| Міцніти, зростати.

5》 Покидати, залишати яке-небудь місце.

6》 Підводитися, вставати з чого-небудь.

7》 Виникати, починатися, наставати.

|| З'являтися, виникати (про думки, почуття).

8》 розм., рідко. Те саме, що фотографуватися.

9》 тільки недок. Пас. до здіймати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здійматися — здійматися (14) — (про будівлю) — зводитися [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. здійматися — здійма́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. здійматися — ЗНІМАТИСЯ (з місця) вирушати, вибиратися; (з лавки) вставати, підводитися; (над обрієм) підноситися, злітати, височіти; (- крик) зчинятися; (- думки) виринати, з'являтися; ЖМ. фотографуватися; (- бурю) починатися. Словник синонімів Караванського
  4. здійматися — див. вилазити; підніматися Словник синонімів Вусика
  5. здійматися — рука́ не підніма́ється (не здійма́ється) / не підні́меться (не здійме́ться). 1. у кого і без додатка. Не вистачає рішучості; сумління не дозволяє щось зробити. Фразеологічний словник української мови
  6. здійматися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
  7. здійматися — ЗДІЙМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗДІЙНЯ́ТИСЯ, здійму́ся, зді́ймешся; мин. ч. здійня́вся, няла́ся, ло́ся; док. 1. Переміщатися знизу вгору. [Анна:] Хіба ж не краще нам з’єднати силу, щоб твердо гору ту опанувати, що я на неї тяжко так здіймалась (Л. Словник української мови в 11 томах