здійматися
здійма́тися
-аюся, -аєшся, недок., здійнятися, здіймуся, здіймешся; мин. ч. здійнявся, -нялася, -нялося; док.
1》 Переміщатися знизу вгору.
|| З'являтися над обрієм, сходити (про небесні світила).
|| тільки 3 ос. Піднімаючись угору, поширюватися над чим-небудь, вище чогось.
2》 Піднімаючись, підводячись, займати вище положення.
|| тільки 3 ос. Піднімаючись, збільшувати, розширювати свій обсяг.
|| Настовбурчуватися, наїжачуватися (про шерсть, волосся).
3》 тільки 3 ос. Височіти, підноситися над рівнем чого-небудь.
4》 Підвищуватися, посилюватися (про рівень, якість, тон і т. ін.).
|| безос.
|| Міцніти, зростати.
5》 Покидати, залишати яке-небудь місце.
6》 Підводитися, вставати з чого-небудь.
7》 Виникати, починатися, наставати.
|| З'являтися, виникати (про думки, почуття).
8》 розм., рідко. Те саме, що фотографуватися.
9》 тільки недок. Пас. до здіймати.
Значення в інших словниках
- здійматися — здійматися (14) — (про будівлю) — зводитися [MО,V] Словник з творів Івана Франка
- здійматися — здійма́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- здійматися — ЗНІМАТИСЯ (з місця) вирушати, вибиратися; (з лавки) вставати, підводитися; (над обрієм) підноситися, злітати, височіти; (- крик) зчинятися; (- думки) виринати, з'являтися; ЖМ. фотографуватися; (- бурю) починатися. Словник синонімів Караванського
- здійматися — див. вилазити; підніматися Словник синонімів Вусика
- здійматися — рука́ не підніма́ється (не здійма́ється) / не підні́меться (не здійме́ться). 1. у кого і без додатка. Не вистачає рішучості; сумління не дозволяє щось зробити. Фразеологічний словник української мови
- здійматися — ВИНИКА́ТИ (починати існувати, набувати реальності; у голові, в серці — про думки, почуття), ПОВСТАВА́ТИ (ПОСТАВА́ТИ), СТАВА́ТИ, З'ЯВЛЯ́ТИСЯ, ПОЯВЛЯ́ТИСЯ, УТВО́РЮВАТИСЯ, СТВО́РЮВАТИСЯ, ВИТВО́РЮВАТИСЯ, ЗДІЙМА́ТИСЯ, ЗАРО́ДЖУВАТИСЯ, БРА́ТИСЯ... Словник синонімів української мови
- здійматися — ЗДІЙМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗДІЙНЯ́ТИСЯ, здійму́ся, зді́ймешся; мин. ч. здійня́вся, няла́ся, ло́ся; док. 1. Переміщатися знизу вгору. [Анна:] Хіба ж не краще нам з’єднати силу, щоб твердо гору ту опанувати, що я на неї тяжко так здіймалась (Л. Словник української мови в 11 томах