здійснити

здійсни́ти

див. здійснювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здійснити — здійсни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здійснити — [з'д'ійснитие] -с(‘)н'у, -ниш, -ниемо, -ниете; нак. -ни, -с(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. здійснити — Здійснити, справдити, учинити, зробити, накоїти «П’яні молодики здійснили цей зухвалий злочин»; «Йому соромно за здійснений злочин», — читаємо в газетній замітці й дивуємось, навіщо тут ці врочисті слова здійснити й здійснений... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. здійснити — ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи). Словник синонімів української мови
  5. здійснити — ЗДІЙСНИ́ТИ див. зді́йснювати. Словник української мови в 11 томах