здійснити

Здійснити, справдити, учинити, зробити, накоїти

«П’яні молодики здійснили цей зухвалий злочин»; «Йому соромно за здійснений злочин», — читаємо в газетній замітці й дивуємось, навіщо тут ці врочисті слова здійснити й здійснений, коли оповідається про такі мерзенні вчинки, як злочини? Невже в нашій мові нема інших, підхожих слів? Адже дієслово здійснити або справдити каже про те, що якусь ідею чи думку, довгий час далеку від дійсності, пощастило, нарешті, обернути в дійсність: «Піонери Остерського району на Чернігівщині здійснили похід слідами партизанських загонів Великої Вітчизняної війни» («Літературна газета»); «Так сказати міг би я, але де сила, щоб оте справдити?» (В. Самійленко).

Навпаки, там, де кажемо про якусь звичайну побутову дію, а тим більше про якесь неподобство, дієслова здійснити, справдити не підходять і треба вдаватись до інших: учинити («Скільки не відмовлялась Палажка, мусила признатись, який їй бешкет учинили парубки, як їй уразили серце». — Ганна Барвінок; «Хто сміє тут крамолу учиняти і сварами бентежити народ?» — І. Кочерга), зробити («Його захопило непереможне бажання зробити йому шкоду». — М. Коцюбинський), накоїти («А тепер накоїв біди, клопоту, хоч у хату не входь». — К. Гордієнко.)

Розуміється, і в перших фразах треба було написати: «...молодики вчинили цей зухвалий злочин», «Йому соромно за вчинений (або зроблений, заподіяний) злочин».

Джерело: «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здійснити — здійсни́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. здійснити — [з'д'ійснитие] -с(‘)н'у, -ниш, -ниемо, -ниете; нак. -ни, -с(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. здійснити — див. здійснювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. здійснити — ВИКО́НУВАТИ (проводити в життя певне завдання, доручення, наказ, задум і т. ін.), ЗДІ́ЙСНЮВАТИ, РЕАЛІЗУВА́ТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ, ДОВЕ́РШУВАТИ уроч.; ВІДБУВА́ТИ (перев. обов'язки, повинності); НЕСТИ́ (перев. військову службу); ВИРОБЛЯ́ТИ (певну кількість роботи). Словник синонімів української мови
  5. здійснити — ЗДІЙСНИ́ТИ див. зді́йснювати. Словник української мови в 11 томах