землекористування
землекористува́ння
-я, с.
Порядок, умови і форми користування землею (у 5 знач.), яка належить державі, колективам чи окремим особам.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- землекористування — землекори́стува́ння іменник середнього роду землекористува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- землекористування — ЗЕМЛЕКОРИСТУВА́ННЯ, я, с. Порядок, умови і форми користування землею (у 5 знач.), яка належить державі, колективам або окремим особам. В результаті розширення феодального господарства площа селянського землекористування зменшувалася (Іст. Словник української мови в 11 томах
- землекористування — рос. землеиспользование 1. Господарське використання землі, що перебуває в особистій чи суспільній власності. У трудових господарствах 3. ототожнюється із землеволодінням. Часто... Eкономічна енциклопедія