землекористування

землекористува́ння

-я, с.

Порядок, умови і форми користування землею (у 5 знач.), яка належить державі, колективам чи окремим особам.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. землекористування — землекори́стува́ння іменник середнього роду землекористува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. землекористування — ЗЕМЛЕКОРИСТУВА́ННЯ, я, с. Порядок, умови і форми користування землею (у 5 знач.), яка належить державі, колективам або окремим особам. В результаті розширення феодального господарства площа селянського землекористування зменшувалася (Іст. Словник української мови в 11 томах
  3. землекористування — рос. землеиспользование 1. Господарське використання землі, що перебуває в особистій чи суспільній власності. У трудових господарствах 3. ототожнюється із землеволодінням. Часто... Eкономічна енциклопедія