зичливо
зичли́во
Присл. до зичливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зичливо — зичли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- зичливо — ЗИЧЛИ́ВО. Присл. до зичли́вий. [Фауст:] Вона вщасливить всю державу, Зичливо дбаючи про всіх (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372); — Вони довго і ніби зичливо придивлялись до мене (Стельмах, Правда.., 1961, 396). Словник української мови в 11 томах
- зичливо — Зичливо нар. Доброжелательно. Словник української мови Грінченка