зичливо

Зичливо

нар. Доброжелательно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зичливо — зичли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. зичливо — Присл. до зичливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зичливо — ЗИЧЛИ́ВО. Присл. до зичли́вий. [Фауст:] Вона вщасливить всю державу, Зичливо дбаючи про всіх (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 372); — Вони довго і ніби зичливо придивлялись до мене (Стельмах, Правда.., 1961, 396). Словник української мови в 11 томах