зичливий
Зичливий, -а, -е
Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зичливий — (який бажає людям добра) доброзичливий, прихильний, (невимогливо потураючи комусь) невимогливий, терпимий, поблажливий. Словник синонімів Полюги
- зичливий — зичли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- зичливий — Доброзичливий, прихильний, ласкавий. Словник синонімів Караванського
- зичливий — див. Добрий; дружній Словник синонімів Вусика
- зичливий — -а, -е. Який зичить що-небудь добре. || Який виражає добре ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зичливий — зичли́вий → жичливий Лексикон львівський: поважно і на жарт
- зичливий — Добродійний Словник застарілих та маловживаних слів
- зичливий — ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який бажає людям добра, співчуває їм, дбає про них; який виражає таке ставлення до людей; про почуття, поведінку тощо такої людини), ЗИЧЛИ́ВИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, ДОБРОЗИ́ЧНИЙ рідше; ПОБЛА́ЖЛИВИЙ (трохи зверхній); ТЕ́ПЛИЙ (перев. Словник синонімів української мови
- зичливий — Зичли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зичливий — ЗИЧЛИ́ВИЙ, а, е. Який зичить що-небудь добре. Старий Бондар.. довірливий і зичливий (Л. Укр., III, 1952, 721); // Який виражає добре ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. до кого-небудь. Словник української мови в 11 томах