зичливий
ЗИЧЛИ́ВИЙ, а, е. Який зичить що-небудь добре.
Старий Бондар.. довірливий і зичливий (Л. Укр., III, 1952, 721);
// Який виражає добре ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. до кого-небудь.
В ньому [голосі] бриніла та зичлива дружність, котра сама вже змусила Максима щиро сказати: — ..А мені хочеться, товаришу Гречаний, дослідницької роботи (Рибак, Час.., 1960, 186);
Промовець, виходить, з розумом! Іч, як обернув ті не завжди зичливі репліки з залу (Ле, В снопі.., 1960, 22).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зичливий — (який бажає людям добра) доброзичливий, прихильний, (невимогливо потураючи комусь) невимогливий, терпимий, поблажливий. Словник синонімів Полюги
- зичливий — зичли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- зичливий — Доброзичливий, прихильний, ласкавий. Словник синонімів Караванського
- зичливий — див. Добрий; дружній Словник синонімів Вусика
- зичливий — -а, -е. Який зичить що-небудь добре. || Який виражає добре ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зичливий — зичли́вий → жичливий Лексикон львівський: поважно і на жарт
- зичливий — Добродійний Словник застарілих та маловживаних слів
- зичливий — ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який бажає людям добра, співчуває їм, дбає про них; який виражає таке ставлення до людей; про почуття, поведінку тощо такої людини), ЗИЧЛИ́ВИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, ДОБРОЗИ́ЧНИЙ рідше; ПОБЛА́ЖЛИВИЙ (трохи зверхній); ТЕ́ПЛИЙ (перев. Словник синонімів української мови
- зичливий — Зичли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зичливий — Зичливий, -а, -е Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307. Словник української мови Грінченка