1. Словник синонімів української мови

зичливий

ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який бажає людям добра, співчуває їм, дбає про них; який виражає таке ставлення до людей; про почуття, поведінку тощо такої людини), ЗИЧЛИ́ВИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, ДОБРОЗИ́ЧНИЙ рідше; ПОБЛА́ЖЛИВИЙ (трохи зверхній); ТЕ́ПЛИЙ (перев. про ставлення до інших). Мені сподобалися мої майбутні товариші. Вони були переважно молоді, доброзичливі, веселі (І. Багмут); Чи не криється за його доброзичливою поведінкою і солодкими словами якась підступна хитрість? (Д. Ткач); Лиш я бідний, нещасливий, ніхто мені не зичливий! (пісня); Він високий, елегантно вбраний, з іскрами сивини на скронях, з поглядом зичливим, відкритим (О. Гончар); Ви обізвалися до мене таким теплим, таким прихильним словом, зогріли, заохотили й зворушили до сліз (М. Коцюбинський); Був (інженер) з годину доброзичним, чемним, чулим, аж ліричним (С. Воскрекасенко); Прощати можуть тільки жінки, бо вони поблажливі й добрі серцем (П. Загребельний); На початку березня прийшов лист від Рєпніної. Як завжди, був він повний теплої турботи за бідного вигнанця (З. Тулуб). — Пор. 1. до́брий, 1. лю́дяний, 1. при́язний, 1. чу́лий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зичливий — (який бажає людям добра) доброзичливий, прихильний, (невимогливо потураючи комусь) невимогливий, терпимий, поблажливий. Словник синонімів Полюги
  2. зичливий — зичли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. зичливий — Доброзичливий, прихильний, ласкавий. Словник синонімів Караванського
  4. зичливий — див. Добрий; дружній Словник синонімів Вусика
  5. зичливий — -а, -е. Який зичить що-небудь добре. || Який виражає добре ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. до кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. зичливий — зичли́вий → жичливий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. зичливий — Добродійний Словник застарілих та маловживаних слів
  8. зичливий — Зичли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. зичливий — ЗИЧЛИ́ВИЙ, а, е. Який зичить що-небудь добре. Старий Бондар.. довірливий і зичливий (Л. Укр., III, 1952, 721); // Який виражає добре ставлення, прихильність, приязнь і т. ін. до кого-небудь. Словник української мови в 11 томах
  10. зичливий — Зичливий, -а, -е Доброжелательный. Доле ж моя нещаслива, чом ти мені не зичлива. Гол. І. 307. Словник української мови Грінченка