1. Словник синонімів української мови

зичити

БАЖА́ТИ (висловлювати комусь побажання чого-небудь, мати якісь побажання стосовно когось), ЗИ́ЧИТИ, ЖАДА́ТИ, ЖИ́ЧИТИ діал.; ХОТІ́ТИ (мати якісь побажання щодо когось). — Док.: побажа́ти, пожада́ти рідше. — Бажаєте мені молодості, наче я вже така стара, бажаєте вроди, наче я така вже потворна (Є. Гуцало); Чого сам собі не зичиш, другому не жадай (прислів'я); (Кнур:) Хіба ж я чого лихого їй жадав, хіба ж я зле замишляв? Я ж хотів, як краще... (Панас Мирний).

ПОЗИЧА́ТИ (давати щось у борг, у тимчасове користування кому-небудь), БОРГУВА́ТИ розм., ВИЗИЧА́ТИ заст., ЗИ́ЧИТИ діал.; РОЗПОЗИЧА́ТИ, РОЗЗИЧА́ТИ (РОЗЗИ́ЧУВАТИ) рідше (багатьом). — Док.: пози́чити, поборгува́ти, ви́зичити, розпози́чити, роззи́чити. У отця Сидора легше розжитись під скрутну руку, він охоче позичає навіть гроші (О. Донченко); Гроші він як було в кого позичав, то завжди справно платив, тим купці охоче боргували йому під невеликий процент які завгодно суми (переклад М. Лукаша); А людям хто ж зоре? Чи ж визичить граф машини? Визичить — якщо люди задурно орати підуть (Ю. Смолич); Є в нас у місті каса, що зичить людям гроші (Лесь Мартович); Гроші тато людям розпозичили та й нема, а оце б треба (Б. Грінченко); Як хто лиш нічого не давав, не робив дарунків, нічого з хати не роззичував, а хотів і собі дещо оставити, той був зараз "скупий" (О. Кобилянська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зичити — (брати в борг) позичати, боргувати, (давати в борг) визичати, розпозичати. Словник синонімів Полюги
  2. зичити — зи́чити 1 дієслово недоконаного виду бажати комусь чогось зи́чити 2 дієслово недоконаного виду позичати діал. Орфографічний словник української мови
  3. зичити — Бажати кому-небудь чогось (переважно приємного). – Кланяйся дуже отцю Мирону од мене і скажи, що я йому добра зичу і блага (Марко Вовчок); – Та я ж хіба що?.. Лихого тобі зичу чи що? (М.Олійник). Літературне слововживання
  4. зичити — I -чу, -чиш, недок., чого або з інфін. Висловлювати побажання чого-небудь; бажати. II -чу, -чиш, недок., перех., діал. Позичати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зичити — зи́чити → жичити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. зичити — Зи́чити, зи́чу, зи́чиш, зи́чать; зич, зи́чмо, зи́чте кому чого Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. зичити — ЗИ́ЧИТИ¹, чу, чиш, недок., чого або з інфін. Висловлювати побажання чого-небудь; бажати. — Кланяйся дуже отцю Мирону од мене і скажи, що я йому добра усякого зичу і блага (Вовчок, VI, 1956, 247); — Почався у Павловій хаті весільний банкет. Словник української мови в 11 томах
  8. зичити — Зичити, -чу, -чиш гл. Желать, хотѣть. Нехай ті плачуть, що нам зле зичуть. Ном. № 2393. Старий Гуня доброго тобі здоров'я зичить. Стор. МПр. 140. Словник української мови Грінченка