зміюка

Значення в інших словниках

1. зміюка — змію́ка іменник жіночого роду, істота змія розм. Орфографічний словник української мови
2. зміюка — див. змія Словник синонімів Вусика
3. зміюка — ЗМІЯ́ (плазун), ЗМІЮ́КА розм., ЗМІЙ рідко; ГАДЮ́КА (отруйна). Трапляються і ведмеді, і дикі кабани, ..не кажучи про отруйних і неотруйних змій, якими кишіли хащі (З. Тулуб); — За змій судять. Наловив один у пустині торбу зміюк, йому й припаяли..! (П. Словник синонімів української мови
4. зміюка — ЗМІЮ́КА, и, ж., розм. Те саме, що змія́. Чабан прокинувся — аж перед ним Гадюка, Він києм бух — і витяглась зміюка (Гл., Вибр., 1957, 193); [Лукерія Степановна:] Іч, яку зміюку вивчили собі на радість! (Кроп., II, 1958, 276); *Образно. Словник української мови в 11 томах
5. зміюка — Зміюка, -ки ж. Змѣя, большая змѣя. Жила стара баба така, що вміла зміюк іскликати. Грин. II. 46. Словник української мови Грінченка