1. Великий тлумачний словник сучасної мови

знахабніти

знахабні́ти

-ію, -ієш.

Док. до нахабніти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знахабніти — знахабні́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. знахабніти — ЗНАХАБНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до нахабні́ти. Пани фабриканти і шахтовласники заворушились, знахабніли, знижують платню, навмисне підбурюють ріпників до бунту (Кол., Терен.., 1959, 58); Дезертири знахабніли, не ховаються, озброєні, розлазяться по селах (Кач., II, 1958, 220). Словник української мови в 11 томах