1. Великий тлумачний словник сучасної мови

знищувальний

зни́щувальний

-а, -е.

1》 Який завдає нищівного удару; згубний.

2》 перен. Сповнений ненависті, презирства; нищівний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знищувальний — зни́щувальний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. знищувальний — НИЩІВНИ́Й (який має велику руйнівну, знищувальну силу); РАЗЮ́ЧИЙ, УБИ́ВЧИЙ (ВБИ́ВЧИЙ), УБІ́ЙЧИЙ (ВБІ́ЙЧИЙ) заст. (перев. про удар, вогонь із зброї тощо); ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ (який завдає нищівного удару). Словник синонімів української мови
  3. знищувальний — ЗНИ́ЩУВАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який завдає нищівного удару; згубний. 2. перен. Сповнений ненависті, презирства; нищівний. Сердитими сірими очима вона ще здалеку вп’ялася в мене. Ледве витримав той знищувальний погляд (Збан., Малин. дзвін, 1958, 61). Словник української мови в 11 томах