1. Великий тлумачний словник сучасної мови

знищуючий

зни́щуючий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. теп. ч. до знищувати.

2》 у знач. прикм., перен. Сповнений ненависті, презирства; нищівний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. знищуючий — див. нищівний Словник синонімів Вусика
  2. знищуючий — ЗНИ́ЩУЮЧИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. теп. ч. до зни́щувати. 2. у знач. прикм., перен. Сповнений ненависті, презирства; нищівний. Острожський скошує на Свиридовича знищуючий погляд, і той зникає у юрбі старшин (Тулуб, Людолови, II, 1957, 207). Словник української мови в 11 томах