зніяковіння
зніякові́ння
-я, с.
Стан за знач. зніяковіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зніяковіння — зніякові́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- зніяковіння — ЗБЕНТЕ́ЖЕННЯ (стан незручності і деякої розгубленості), БЕНТЕ́ЖЕННЯ, ЗНІЯКОВІ́ННЯ, ЗНІЯКОВІ́ЛІСТЬ, НІ́Я́КОВІСТЬ, ЗАМІША́ННЯ, СУМ'ЯТТЯ́ підсил., НЕСТЯ́МА підсил., КОНФУ́З розм., ЗМІША́ННЯ рідко; ШОК підсил. Словник синонімів української мови
- зніяковіння — ЗНІЯКОВІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. зні́якові́ти. — Правда ж, чудесна річ [роман]? — сказала дружина.. —Умгу… Я теж,— муркнув Федір Якович і почервонів. Він збоку, одним оком, глянув — чи не помітила дружина його зніяковіння? (Донч. Словник української мови в 11 томах