зобгати

зобга́ти

див. зібгати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зобгати — зобга́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зобгати — ЗОБГА́ТИ див. зібга́ти. Словник української мови в 11 томах
  3. зобгати — Зобга́ти, -га́ю, -єш гл. = зібгати. Чоловік ніс під плечем зобганий кожух. Екатер. у. (Залюбовск.). Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. МПр. 88. Не бгай же гнізда у діброві, а зобгай же гніздечко в степу край дороги. Чуб. V. 1087. Словник української мови Грінченка