зробити
зроби́ти
зроблю, зробиш; мн. зроблять; док.
1》 перех. Виготовити який-небудь предмет, якусь річ і т. ін.
|| Приготувати їжу, виготовити напій.
|| Створити що-небудь.
2》 перех. і рідко неперех. Виконати якусь роботу, дію; виявити якусь діяльність; здійснити що-небудь.
|| перех. У сполуч. з деякими іменниками означає виконання, здійснення того, що виражають ці іменники.
|| перех. У сполуч. з іменниками на означення рухів (людини) вказує на здійснення цих рухів, виражених іменниками.
|| перех. У сполуч. зі словами на означення міри, кількості вказує на обсяг виконаної роботи, дії.
|| перех., чим. Досягти, домогтися чого-небудь завдяки чомусь, за допомогою чогось.
Зробити бізнес розм. — мати якийсь зиск, вигоду, одержати що-небудь унаслідок певних дій, продажу, спекуляції і т. ін.
3》 перех. і неперех. Учинити певним способом, чином.
|| кому, чому, з ким – чим, рідко над ким. Учинити як-небудь щодо когось, заподіяти кому-, чому-небудь щось.
Нічого не зробиш — уживається на означення неможливості вчинити так, як хочеш, на означення вимушеного примирення з тим, що є.
Що [ж ти] зробиш — уживається на означення безпорадності, неможливості щось змінити, щось вдіяти.
Що [ж ти] йому зробиш — уживається на означення неможливості впоратися з ким-, чим-небудь, вплинути на когось.
4》 перех., з ким – чим. Використати певним чином, знайти якесь застосування і т. ін.
5》 перех. Перетворити, обернути на кого-, що-небудь.
|| кого ким. Призначити чи обрати ким-небудь.
|| Схарактеризувати кого-небудь певним чином.
|| Довести до чого-небудь; надати кому-, чому-небудь певних якостей, властивостей.
6》 перех. Надати певного виразу (обличчю, очам).
Значення в інших словниках
- зробити — зроби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зробити — док., (змайструвати) виробити, виготовити, створити; (здійснити) вдіяти, вчинити, утворити, витворити, виконати, ур. сподіяти, неґ. Словник синонімів Караванського
- зробити — зроби́ти... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- зробити — Вилетить як ворона, а люди зроблять, як корова. Поговір стає щораз більший. Вилетить як шпак, а люде зроблять, як сак. Поговір чим дальше розходиться, тим і більший стає. Зробив з леміша швайку. Пуста праця, з якої великі втрати і малий результат. Приповідки або українсько-народня філософія
- зробити — Блю, зробиш, док. 1. Провести статевий акт з кимось. Він зробив її в дві паши. 2. Зґвалтувати. Та її зробили десь у лісі * трахнути, вставити, пердолити. Словник сучасного українського сленгу
- зробити — (-блю, -биш) док.; крим. 1. що. Вчинити злочин (як правило, крадіжку). БСРЖ, 531; СЖЗ, 48; ЯБМ, 2, 326. 2. кого. Побити когось. БСРЖ, 531; ЯБМ, 2, 326. 3. кого. Убити когось. Ментів він зробив як кошенят і заспокоївся (А. Кокотюха, Повернення сентиментального гангстера). БСРЖ, 531 Словник жарґонної лексики української мови
- зробити — зроби́ти ви́шкварки з кого. Суворо покарати кого-небудь. От князь і розлютувавсь: — Ти,— каже,— усіх вилічував, а моєї дочки не хочеш? От тобі строку одні сутки (одна доба). Як не виженеш чорта, то я з тебе зроблю вишкварки (О. Стороженко). Фразеологічний словник української мови
- зробити — ВИРОБЛЯ́ТИ (у процесі праці викликати появу якихось речей, предметів і т. ін.), ВИРО́БЛЮВАТИ, ВИГОТОВЛЯ́ТИ, ВИГОТО́ВЛЮВАТИ, РОБИ́ТИ, ВИПУСКА́ТИ, ПРОДУКУВА́ТИ, ТВОРИ́ТИ, СТВО́РЮВАТИ, ВИТВО́РЮВАТИ, ФАБРИКУВА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
- зробити — Зроби́ти, зроблю́, зро́биш, -бить, -блять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- зробити — ЗРОБИ́ТИ, зроблю́, зро́биш; мн. зро́блять; док. 1. перех. Виготовити який-небудь предмет, якусь річ і т. ін. Не взявшись за сокиру, хати не зробиш (Номис, 1864, № 7182); Зроблю Маленьку книжечку. Хрестами І візерунками з квітками Кругом листочки обведу. Словник української мови в 11 томах
- зробити — Зроби́ти, -блю́, -биш гл. 1) Сдѣлать, произвести. Хата, 164. Зроби, милий, золоті удила, щоб я твого коня до води водила. Мет. 112. Гуси зробили великий крик. Грин. II. 239. — своїм богом. По своему. Словник української мови Грінченка