зрубаний

зру́баний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до зрубати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зрубаний — зру́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зрубаний — ЗРУ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зруба́ти. Кожний зрубаний Тиховичем виноградник накладав вагу на його сумління (Коцюб., І, 1955, 224); Господар на землі своїй, Народ посадить ліс новий На місці зрубаного лісу (Рильський, II, 1956, 303)... Словник української мови в 11 томах