1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зруб

-у, ч.

1》 у сполуч. з прийм. на. Дія за знач. зрубати.

2》 Місце, по якому було зрубано чи розрубано дерево.

3》 Місце, де було вирубано ліс.

4》 Спосіб зведення стін будинків або споруд із колод чи брусів, що їх укладають горизонтальними рядами, а в кутах і місцях перетинання з'єднують врубками.

|| Будь-яка споруда, побудована таким способом.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зруб — Зруб прізвище населений пункт в Україні * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. зруб — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. зруб — Частина лісу, де вирубують дерева на деревину; на з. здійснюється відновлення лісу. Універсальний словник-енциклопедія
  4. зруб — ЗРУБ (у будівлях), О́СТРУБ діал., О́ЩЕП діал. Добра сотня козаків працювала на будовах, укладаючи розпочаті зруби, що з кожним днем підіймалися вище і вище (С. Словник синонімів української мови
  5. зруб — ЗРУБ, у, ч. 1. у сполуч. з прийм. на. Дія за знач. зруба́ти. — На зруб я продала Троянцям ..Дубків і сосен строїть флот (Котл., І, 1952, 218); Польські пани, наче прочуваючи, що їм недовго панувати, продали цей прекрасний ліс на зруб (Гжицький, Вел. Словник української мови в 11 томах
  6. зруб — Дерев'яна будівля без підлоги, перекриттів, сходів, дверей, яка виконана з колод або брусів, покладених кількома горизонтальними рядами. Вони при пересіченні з'єднанні врубками, тобто З. споруджується цілком з вінців. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. зруб — Зру́б, -ба и -бу м. 1) Срубка. Знайшовся чоловік, що купив на зруб гай. Стор. І. 47. Также мѣсто, гдѣ срубленъ лѣсъ. Вас. 206. З липового зруба молоді паростки пустились. МВ. І. 156. 2) Срубъ — при постройкѣ, въ погребѣ, колодезѣ и пр. Чуб. VII. 377. Словник української мови Грінченка