зруб

Дерев'яна будівля без підлоги, перекриттів, сходів, дверей, яка виконана з колод або брусів, покладених кількома горизонтальними рядами. Вони при пересіченні з'єднанні врубками, тобто З. споруджується цілком з вінців. Протягом багатьох століть в Україні, Росії та багатьох інших країнах він залишався "будівельною одиницею" всього, що зводилося з деревини — житлових, господарських, оборонних і культових споруд.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зруб — Зруб прізвище населений пункт в Україні * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. зруб — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. зруб — -у, ч. 1》 у сполуч. з прийм. на. Дія за знач. зрубати. 2》 Місце, по якому було зрубано чи розрубано дерево. 3》 Місце, де було вирубано ліс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зруб — ЗРУБ, у, ч. 1. у сполуч. з прийм. на. Дія за знач. зруба́ти. — На зруб я продала Троянцям ..Дубків і сосен строїть флот (Котл., І, 1952, 218); Польські пани, наче прочуваючи, що їм недовго панувати, продали цей прекрасний ліс на зруб (Гжицький, Вел. Словник української мови в 11 томах
  5. зруб — ЗРУБ (у будівлях), О́СТРУБ діал., О́ЩЕП діал. Добра сотня козаків працювала на будовах, укладаючи розпочаті зруби, що з кожним днем підіймалися вище і вище (С. Словник синонімів української мови
  6. зруб — Частина лісу, де вирубують дерева на деревину; на з. здійснюється відновлення лісу. Універсальний словник-енциклопедія
  7. зруб — Зру́б, -ба и -бу м. 1) Срубка. Знайшовся чоловік, що купив на зруб гай. Стор. І. 47. Также мѣсто, гдѣ срубленъ лѣсъ. Вас. 206. З липового зруба молоді паростки пустились. МВ. І. 156. 2) Срубъ — при постройкѣ, въ погребѣ, колодезѣ и пр. Чуб. VII. 377. Словник української мови Грінченка