зруб

ЗРУБ (у будівлях), О́СТРУБ діал., О́ЩЕП діал. Добра сотня козаків працювала на будовах, укладаючи розпочаті зруби, що з кожним днем підіймалися вище і вище (С. Добровольський); Із цікавістю приглядався (Олекса), як то ставлять стаї у чорногірських полонинах. Оструб, як і хатній, лиш вікон немає й стелі (Г. Хоткевич); — Оце пішло б на сохи, ..он ті осики — на ощеп. Навіки добрі були б ощепи (Григорій Тютюнник).

ЦЯ́МРИНА (в колодязі, штольні тощо), ЗРУБ, ЦЯ́БРИНА діал., ЦЯ́МРА діал., ЦЕБРИ́НА діал.; ЦЯ́МРИННЯ збірн. Над ямою цюкали теслі, роблячи цямрини до штольні (І. Франко); Дотовпившись нарешті до дерев'яного цебра, що стояв на зрубі колодязя, Духнович напився свіжої холодної води і ніби поздоровшав одразу (О. Гончар); Стоїть моє золото (Улас) коло самісінької криниці, а та криниця та ще без цябрини (С. Васильченко); Серед села тече ріка. Над берегом, коло горбка, Стоїть з цебринами керниця (С. Руданський); Саша перекинув ногу через цямриння — в штольню дренажного колодязя (Ю. Смолич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Зруб — Зруб прізвище населений пункт в Україні * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. зруб — див. перешкода Словник синонімів Вусика
  3. зруб — -у, ч. 1》 у сполуч. з прийм. на. Дія за знач. зрубати. 2》 Місце, по якому було зрубано чи розрубано дерево. 3》 Місце, де було вирубано ліс. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зруб — Частина лісу, де вирубують дерева на деревину; на з. здійснюється відновлення лісу. Універсальний словник-енциклопедія
  5. зруб — ЗРУБ, у, ч. 1. у сполуч. з прийм. на. Дія за знач. зруба́ти. — На зруб я продала Троянцям ..Дубків і сосен строїть флот (Котл., І, 1952, 218); Польські пани, наче прочуваючи, що їм недовго панувати, продали цей прекрасний ліс на зруб (Гжицький, Вел. Словник української мови в 11 томах
  6. зруб — Дерев'яна будівля без підлоги, перекриттів, сходів, дверей, яка виконана з колод або брусів, покладених кількома горизонтальними рядами. Вони при пересіченні з'єднанні врубками, тобто З. споруджується цілком з вінців. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. зруб — Зру́б, -ба и -бу м. 1) Срубка. Знайшовся чоловік, що купив на зруб гай. Стор. І. 47. Также мѣсто, гдѣ срубленъ лѣсъ. Вас. 206. З липового зруба молоді паростки пустились. МВ. І. 156. 2) Срубъ — при постройкѣ, въ погребѣ, колодезѣ и пр. Чуб. VII. 377. Словник української мови Грінченка