1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зубожілий

зубо́жілий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до зубожіти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зубожілий — зубо́жілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. зубожілий — див. бідний Словник синонімів Вусика
  3. зубожілий — ЗУБО́ЖІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до зубо́жіти. Розпалена уява Семенова переносить його в пришлі часи, в тії часи, коли людям стане тісно на своїх грунтах, коли, зубожілі, голодні, вони враз із усіх грудей скрикнуть:— Смерті нам або поля!.. (Коцюб. Словник української мови в 11 томах