1. Великий тлумачний словник сучасної мови

зініціювати

зініціюва́ти

-юю, -юєш.

Док. до ініціювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зініціювати — зініціюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зініціювати — ЗІНІЦІЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, що. Док. до ініціюва́ти. Хіба міг поправити себе щодо того, хто зініціював їхній розрив: батько чи мати, чи батько сам пішов, чи вона його вигнала (Валерій Шевчук)... Словник української мови у 20 томах