каламуття

Значення в інших словниках

1. каламуття — каламу́ття іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
2. каламуття — КАЛАМУ́ТЬ (каламутна рідина), МУТЬ розм., КАЛАМУ́ТТЯ розм. Ріка в бігу — аж до самісінького моря прозора вся, хоч з берегів і каламуть (П. Тичина); Він зімкнув щільно повіки, та миттю гаряча ріка підхопила його.. й понесла в розклекотане каламуття, мов зайця у повінь (П. Козланюк). Словник синонімів української мови
3. каламуття — КАЛАМУ́ТТЯ, я, с., рідко. Те саме, що каламу́ть. Він зімкнув щільно повіки, та миттю гаряча ріка підхопила його.. й понесла в розклекотане каламуття, мов зайця у повінь (Козл., Ю. Крук, 1957, 391); Надворі ж оха завірюха. Словник української мови в 11 томах