камінчик

Значення в інших словниках

1. камінчик — камі́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. камінчик — ка́мінь у горо́д чий. Недоброзичливий натяк кому-небудь; що-небудь стосується когось. — Мене ж не вчили колись, як декого, на казенний рахунок. Це вже камінь у мій город — я вчився у школі за рахунок держави (Ю. Збанацький). каміне́ць у горо́д. Дівчина .. Фразеологічний словник української мови
3. камінчик — Камі́нчик, -ка; -чики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. камінчик — КАМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до каміне́ць. Сонце стоїть високо, розпечена земля пашить кожною грудочкою, кожним камінчиком (Коцюб., І, 1955, 285); *У порівн. Мільярдами коштовних камінчиків засвітилась роса (Бойч., Молодість, 1949, 146). Словник української мови в 11 томах