1. Великий тлумачний словник сучасної мови

канюля

каню́ля

-і, ж.

Порожниста трубка з тупим кінцем, що застосовується для введення в організм лікарських або рентгеноконтрастних речовин.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. канюля — каню́ля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. канюля — КАНЮ́ЛЯ, і, ж., мед. Порожниста трубка з тупим кінцем для введення в організм людини або тварини лікувальних речовин, видалення рідини із порожнин тіла, а також для анатомічних досліджень. Канюлі виготовляють з металу, скла або пластмаси (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. канюля — каню́ля (франц. canule) порожниста трубка, яку використовують для введення в організм людини або тварин лікарських речовин, виведення секретів з порожнин тіла, відновлення провідності дихальних шляхів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука