карабінерний

карабіне́рний

-а, -е, заст.

Прикм. до карабінер 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карабінерний — карабіне́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. карабінерний — КАРАБІНЕРНИЙ – КАРАБІНЕРСЬКИЙ Карабінерний. Який складається з карабінерів, належить до карабінерів – відбірних стрільців в арміях до середини XIX ст.: карабінерний полк. Карабінерський. Який належить до карабінерів – жандармів в Італії: карабінерський мундир. Літературне слововживання
  3. карабінерний — КАРАБІНЕ́РНИЙ, а, е, заст. Прикм. до карабіне́р 1. У 1796 р. Котляревський вступає на військову службу до Сіверського карабінерного полку (Іст. укр. літ., І, 1954, 151). Словник української мови в 11 томах