каріатиди

каріати́ди

ид, мн. (одн. каріатида, -и, ж.), архіт.

Вертикальні підпори, що мають вигляд жіночих постатей.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каріатиди — (грец. karyatides – карійські діви), каріатид, ж., архт. Вертикальна підпора (колона) у вигляді жіночої постаті, що підтримує перекриття. Й самим собою буть нам скоро надокучить. Поміж: народами ми лиш каріатиди. Котрому предкові подяку воздаю? (Т.1, кн. Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. каріатиди — КАРІАТИ́ДИ, ти́д, мн. (одн. каріати́да, и, ж.), архт. Вертикальні підпори, що мають вигляд жіночих постатей. [Д. Жуан:] Сяя постать була мов буйна хвиля, а тепера подібна до тії [тієї] каріатиди, що держить на собі тягар камінний (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах