кебетливий
кебе́тливий
-а, -е, розм.
Здібний, умілий; розумний.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кебетливий — кебе́тливий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- кебетливий — див. розумний; умілий Словник синонімів Вусика
- кебетливий — КЕБЕ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Здібний, умілий; розумний. Дуже кебетлива дитина (Сл. Б. Грінченка); Діяв там однедавна й молодий учень польського музикотворця Мільчевського – кебетливий киянин Микола Дилецький (О. Ільченко); – А так, – погодився Драгожил. Словник української мови у 20 томах
- кебетливий — ЗДІ́БНИЙ (який має природні здібності до чогось), ЗДА́ТНИЙ рідше, УДА́ТНИЙ (ВДА́ТНИЙ), ВДА́ЛИЙ, КЕБЕ́ТЛИВИЙ розм., КЕБЕ́ТНИЙ розм., СПОСІ́БНИЙ (СПОСО́БНИЙ) розм., СТЕ́ПНИЙ розм., ЗДА́НИЙ діал., ХИСТКИ́Й діал. Словник синонімів української мови
- кебетливий — КЕБЕ́ТЛИВИЙ, а, е, розм. Здібний, умілий; розумний. Дуже кебетлива дитина (Сл. Гр.); Діяв там однедавна й молодий учень польського музикотворця Міль-чевського — кебетливий киянин Микола Дилецький (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 551). Словник української мови в 11 томах
- кебетливий — Кебе́тливий, -а, -е Способный, даровитый, талантливый. Дуже кебетлива дитина. Харьк. г. Словник української мови Грінченка