1. Великий тлумачний словник сучасної мови

келійний

ке́лійний

-а, -е.

1》 Прикм. до келія. Келійні стіни.

|| Власт. келії. Келійна тиша.

2》 перен. Прихований від людей; таємний, потаємний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. келійний — келі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. келійний — КЕЛІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ке́лія. Лежачи на свому вузькому келійному ліжку в слабо освітленій свічкою кімнатці, вона чула в грудях приплив теплої хвилі (М. Коцюбинський); – Я добра йому бажала, твоєму Божейкові. Словник української мови у 20 томах
  3. келійний — Келе́[і́]йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. келійний — КЕЛІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до ке́лія. Астрономія перестала бути келійною наукою. Вона виходить на площі, поселяється в заводських гуртожитках (Руд., Остання шабля, 1959, 249); Келійні стіни; // Власт. келії. Келійна тиша. 2. перен. Словник української мови в 11 томах