1. Великий тлумачний словник сучасної мови

келійник

келі́йник

-а, ч.

1》 Служник ігумена, архієрея, ієромонаха.

2》 Чоловік, що живе в келії, у скиту.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. келійник — келі́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. келійник — КЕЛІ́ЙНИК, а, ч. 1. Служник ігумена, архієрея, ієромонаха. Сагайдачний хотів щось сказати, але ввійшов келійник і, низько вклонившись, щось прошепотів архімандритові (З. Тулуб); Келійник вивів його у двір, відчинив ворота. Словник української мови у 20 томах
  3. келійник — СЛУ́ЖКА (слуга в монастирі або при особі вищого духовного сану), КЕЛІ́ЙНИК. Словник синонімів української мови
  4. келійник — КЕЛІ́ЙНИК, а, ч. 1. Служник ігумена, архієрея, ієромонаха. Сагайдачний хотів щось сказати, але ввійшов келійник і, низько вклонившись, щось прошепотів архімандритові (Тулуб, Людолови, І, 1957, 124). 2. Чоловік, що живе в келії, у скиту. Словник української мови в 11 томах