1. Великий тлумачний словник сучасної мови

киплячий

кипля́чий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до кипіти 1), 2).

|| у знач. прикм., перен., рідко. Гарячий (у 2 знач.).

Киплячий шар — двофазна псевдогомогенна система, яка виникає в результаті псевдозрідження.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. киплячий — кипля́чий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. киплячий — КИПЛЯ́ЧИЙ, КИП'Я́ЧИЙ, а, е. 1. Який кипить, вирує. На пристані матроси мастили киплячою смолою днище великого катера (О. Ільченко); Навіки загрузнете в киплячій смолі і будете лишень смердіти та мучитися (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. киплячий — КИПЛЯ́ЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до кипі́ти 1, 2. На пристані матроси мастили киплячою смолою днище великого катера (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 67); Внесла [наймичка] для канцеляристів киплячий самовар (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах
  4. киплячий — Киплячий, -а, -е = кип'ячий. Словник української мови Грінченка