кичера

Значення в інших словниках

1. кичера — Киче́ра: Ки́чера: — верх гори [5;7] — гірська вершина, покрита лісом [XI] — гірський верх, покритий лісом [IV] — гора, що вся, крім вершини, вкрита лісом [51] — лісиста гора з голим верхом [3] — лісиста гора з голою вершиною [2;21] — гора, не вкрита лісом [XIII] Словник з творів Івана Франка
2. кичера — див. вершина Словник синонімів Вусика
3. кичера — КИ́ЧЕРА, и, ж., діал. Гора, вкрита лісом повністю, за винятком вершини. Втретє затрембітала трембіта про смерть у самотній хаті на високій кичері (М. Коцюбинський); Виглянуло веселе [сонце] з-за кичери й залило золотом долину (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
4. кичера — КИ́ЧЕРА, и, ж., діал. Гора, вкрита вся лісом, крім вершини. Втретє затрембітала трембіта про смерть у самотній хаті на високій кичері (Коцюб., II, 1955, 312); Виглянуло веселе [сонце] з-за кичери й залило золотом долину (Гжицький, Опришки, 1962, 17). Словник української мови в 11 томах