1. Великий тлумачний словник сучасної мови

кладовищенський

кладови́щенський

-а, -е.

Прикм. до кладовище; цвинтарний.

|| Власт. кладовищу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кладовищенський — кладови́щенський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кладовищенський — КЛАДОВИ́ЩЕНСЬКИЙ, а, е. Те саме, що кладови́щний; цвинтарний. Біля залізних кладовищенських воріт бабусі продавали квіти (О. Донченко); Коли процесiя наблизилась до кладовищенської брами... Словник української мови у 20 томах
  3. кладовищенський — КЛАДОВИ́ЩЕНСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кла́дови́ще; цвинтарний. Біля залізних кладовищенських воріт бабусі продавали квіти (Донч., V, 1957, 538); // Власт. кладовищу. Гула і дзвеніла глибока кладовищенська тиша (Вітч., 5, 1946, 94). Словник української мови в 11 томах