класика

кла́сика

-и, ж., збірн.

Класичні, зразкові твори літератури й мистецтва.

Музична класика — музичні твори, які відповідають найвищим художнім вимогам, поєднуючи глибину, змістовність з досконалістю форми, а також витримали перевірку часом та увійшли до скарбниці світового музичного мистецтва.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. класика — кла́сика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. класика — КЛА́СИКА, и, ж., збірн. 1. Сукупність творів літератури, мистецтва, наукових праць, що мають світове визнання і є взірцями національної та світової культури. Ставши студентом Лейпцигської консерваторії,.. Словник української мови у 20 томах
  3. класика — • класика , класична література (від. лат. classicus — взірцевий) - видатні худож. твори, які є взірцевими не тільки для певної національної, а й для світової літератури. Українська літературна енциклопедія
  4. класика — кла́сика (від лат. classicus – взірцевий) сукупність наукових праць, художніх творів, що мають світове визнання, віками зберігають своє значення. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. класика — КЛА́СИКА, и, ж., збірн. Класичні, зразкові твори літератури й мистецтва. Ставши студентом Лейпцігської консерваторії, ..Микола Лисенко поринав у вивчення європейської музичної класики і в мудрощі фортепіанної техніки (Рильський, III, 1956, 351)... Словник української мови в 11 томах