класика
КЛА́СИКА, и, ж., збірн. Класичні, зразкові твори літератури й мистецтва.
Ставши студентом Лейпцігської консерваторії, ..Микола Лисенко поринав у вивчення європейської музичної класики і в мудрощі фортепіанної техніки (Рильський, III, 1956, 351);
Поряд з різнорідними впливами тогочасних модних течій, у Рильського вже й тоді [в 1911-1918 рр.] відчувалося рівняння на класику (Криж., М. Рильський, 1960, 18).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- класика — кла́сика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- класика — -и, ж., збірн. Класичні, зразкові твори літератури й мистецтва. Музична класика — музичні твори, які відповідають найвищим художнім вимогам, поєднуючи глибину, змістовність з досконалістю форми, а також витримали перевірку часом та увійшли до скарбниці світового музичного мистецтва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- класика — КЛА́СИКА, и, ж., збірн. 1. Сукупність творів літератури, мистецтва, наукових праць, що мають світове визнання і є взірцями національної та світової культури. Ставши студентом Лейпцигської консерваторії,.. Словник української мови у 20 томах
- класика — • класика , класична література (від. лат. classicus — взірцевий) - видатні худож. твори, які є взірцевими не тільки для певної національної, а й для світової літератури. Українська літературна енциклопедія
- класика — кла́сика (від лат. classicus – взірцевий) сукупність наукових праць, художніх творів, що мають світове визнання, віками зберігають своє значення. Словник іншомовних слів Мельничука