1. Словник української мови в 11 томах

класифікатор

КЛАСИФІКА́ТОР, а, ч.

1. Фахівець із класифікації чого-небудь; той, хто займається класифікацією.

2. Пристрій для механічного сортування подрібненої руди, вугілля тощо.

Замість дорогих конічних і спіральних класифікаторів тут встановлюється каскад гідроциклонів різного діаметра, які забезпечують класифікацію та регенерацію пісків (Наука.., 2, 1963, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. класифікатор — класифіка́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. класифікатор — Классификатор — classifier — Klassierer, Sichter, Klassifikator — безситовий апарат, яким мінеральні суміші поділяють на класи крупності (під впливом сили ваги, відцентрових сил) залежно від розміру, форми або густини частинок. Гірничий енциклопедичний словник
  3. класифікатор — -а, ч. 1》 Фахівець із класифікації чого-небудь; той, хто займається класифікацією. Класифікатор валют. 2》 Довідник, який містить систематизований перелік виробничих стандартів. 3》 Пристрій для механічного сортування подрібненої руди, вугілля тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. класифікатор — КЛАСИФІКА́ТОР, а, ч. 1. Фахівець із класифікації чого-небудь; той, хто займається класифікацією. Досвідчений класифікатор; // Те, що визначає щось. Суфікс -ти- в українській мові виступає класифікатором дієслів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. класифікатор — класифіка́тор 1. Особа, що проводить класифікацію. 2. Пристрій для сортування подрібнених руд, вугілля тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. класифікатор — рос. классификатор систематизований перелік об'єктів (продукції, товарів), кожному з яких присвоєний власний певний шифр, код. Eкономічна енциклопедія