кликун
клику́н
-а, ч., заст.
Той, хто прилюдно оголошував що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кликун — клику́н іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- кликун — див. оповісник Словник синонімів Вусика
- кликун — КЛИКУ́Н, а́, ч., заст. Той, хто прилюдно оголошував що-небудь; оповісник. Управителі зганяли народ, послали кликунів по улицях, самі їздили, викликали, але ні одна жива душа не вийшла на майдан (І. Словник української мови у 20 томах
- кликун — Нічний сторож Словник застарілих та маловживаних слів
- кликун — ОПОВІ́СНИК (той, хто оповіщає когонебудь про щось), ОБ'Я́ВНИК рідко, ОКЛИ́ЧНИК рідко, ГЛАША́ТАЙ іст., ПОКЛИ́КАЧ іст., КЛИКУ́Н іст., БОХТА́Р діал.; ГЕРО́ЛЬД іст. (при дворах європейських монархів). Гучний голос оповісника.. покотився.. Словник синонімів української мови
- кликун — КЛИКУ́Н, а́, ч., заст. Той, хто прилюдно оголошував що-небудь. Словник української мови в 11 томах