кликун

Значення в інших словниках

1. кликун — клику́н іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. кликун — див. оповісник Словник синонімів Вусика
3. кликун — -а, ч., заст. Той, хто прилюдно оголошував що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кликун — КЛИКУ́Н, а́, ч., заст. Той, хто прилюдно оголошував що-небудь; оповісник. Управителі зганяли народ, послали кликунів по улицях, самі їздили, викликали, але ні одна жива душа не вийшла на майдан (І. Словник української мови у 20 томах
5. кликун — Нічний сторож Словник застарілих та маловживаних слів
6. кликун — ОПОВІ́СНИК (той, хто оповіщає когонебудь про щось), ОБ'Я́ВНИК рідко, ОКЛИ́ЧНИК рідко, ГЛАША́ТАЙ іст., ПОКЛИ́КАЧ іст., КЛИКУ́Н іст., БОХТА́Р діал.; ГЕРО́ЛЬД іст. (при дворах європейських монархів). Гучний голос оповісника.. покотився.. Словник синонімів української мови