1. Великий тлумачний словник сучасної мови

клокати

кло́кати

-аю, -аєш, недок., розм.

Видавати короткий, глухий звук під час удару, падіння, зіткнення чого-небудь, а також унаслідок дії якого-небудь механізму тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клокати — кло́кати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. клокати — див. цмокати Словник синонімів Вусика
  3. клокати — КЛО́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати короткий, глухий звук під час удару, падіння, зіткнення із чим-небудь, а також унаслідок дії якогось механізму і т. ін. Хлопець розклепав повіки, – навколо побулькував дощ, пошеберхував, клокав (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. клокати — КЛО́КАТИ, аю, аєш, недок., розм. Видавати короткий, глухий звук під час удару, падіння, зіткнення чого-небудь, а також унаслідок дії якого-небудь механізму тощо. Словник української мови в 11 томах